7 июля 2015

Создайте международный антикоммунистический трибунал!

Обращение русской общественности к народам, правительствам и главам всех восточноевропейских государств, переживших коммунистическую тиранию

Зло должно быть наказано, и оно будет наказано рано или поздно! Если сегодня у нас нет реальной возможности посадить на скамью подсудимых кровавых палачей и главарей большевизма, уже сошедших в могилу, то мы, по крайней мере, можем и должны осудить их преступные деяния и прежде всего саму человеконенавистническую марксистско-ленинскую идеологию. Только так мы сможем защитить себя от повторения кошмара, который пережила Европа в ХХ веке. Хватит играть в политические игры и плюрализм, которые позволяют современным необольшевикам легально существовать и бороться за власть. Большевизм готовится к реваншу, новой войне с цивилизованными народами мира. События в Украине, где уже льется кровь невинных жертв, наглядно показывают нам, что красный зверь жив, полон сил и вновь готов идти по трупам к своему заветному «светлому будущему». Мир в свое время осудил германский нацизм, но при этом почему-то совершенно забыл о существовании более страшного, пролившего море крови советско-коммунистического зверя, который до сих пор не насытился. Мы знаем, что этот вопрос неоднократно обсуждался и в Парламентской Ассамблее Совета Европы, и на международных конференциях, например, в Праге в 2010 г. В резолюции ПАСЕ под № 1481 от 2006 года в частности говорится: «Падение тоталитарных коммунистических режимов в Центральной и Восточной Европе не сопровождалось во всех случаях международным расследованием преступлений, ими совершённых. Кроме того, авторы этих преступлений не были подвергнуты судебному преследованию международным сообществом, как это имело место с ужасными преступлениями, совершенными национал-социализмом (нацизмом)».

А в резолюции Парламентской ассамблеи ОБСЕ «О воссоединении разделённой Европы» вновь подтверждается единая позиция, отвергающая «тоталитарное правление в какой бы то ни было форме независимо от её идеологической основы».

По данному вопросу международные организации и общественность принимали и другие заявления.

Но дело так и не было доведено до своего логического конца, поскольку преимущественно левые деятели Запада ограничились лишь сравнением коммунизма с нацизмом, тогда как преступления красного зверя не идут ни в какое сравнение со всеми преступлениями мировой истории вместе взятыми.

Кому как не нам, русским людям, наиболее всего пострадавшим от большевизма и другим народам России, Украины, Белоруссии, Латвии, Литвы, Эстонии, Молдавии, Польши, Чехии, Словакии, Германии, Венгрии, Болгарии, Румынии, Сербии, Хорватии, Черногории, Албании и других стран, испытавших на себе все прелести коммунистического рая, поднять, наконец, свой голос с требованием осудить преступную идеологию. Мы, русские европейцы, которые первыми испытали на себе смертоносную поступь варварского коммунизма, проникшего впоследствии на прилегающие к России территории, захваченные советской армией, и отравившего своим ядом весь мир, хотим обратиться, прежде всего, к нашим братским соседним народам, разделившим нашу оккупационную судьбу. За время почти столетней большевистской оккупации мы хотя и потеряли десятки миллионов наших соотечественников, но, тем не менее, все еще продолжаем бороться за свою свободу и национальную независимость, что и понуждает нас выступить с инициативой созыва международного антикоммунистического трибунала. Об этом поднимался вопрос на Пражской конференции, в антикоммунистической декларации которой было в частности сказано: «Мы, участники международной конференции «Преступления коммунистических режимов», состоявшейся 24-26 февраля 2010 года в Праге, заявляем следующее:

1. Коммунистические режимы совершили, а в некоторых случаях по-прежнему совершают, преступления против человечности в государствах Центральной и Восточной Европы и в прочих странах, где коммунизм ещё существует.

2. В соответствии с нормами международного права, преступления против человечности не подпадают под действие срока давности. Тем не менее, правосудие, совершённое за последнее двадцатилетие в отношении лиц, причастных к преступлениям коммунизма, было крайне неудовлетворительным.

3. Мы не можем лишить десятки миллионов людей, пострадавших от коммунизма, их права на восстановление исторической справедливости.

4. Так как преступления против человечности, совершённые коммунистическими режимами, не подпадают под юрисдикцию существующих международных судов, мы призываем к созданию нового международного суда по преступлениям коммунизма в рамках Европейского союза.

9. Мы призываем Европейскую комиссию и Европейский совет министров юстиции и внутренних дел принять единое соглашение о введении общеевропейского запрета на оправдание, отрицание или преуменьшение преступлений коммунизма».

Никто из нас не жаждет крови и не стремиться отомстить нашим врагам. Мы не призываем сжигать на кострах не только коммунистов, но даже их чучела. Наша задача – остановить распространение зла, назвав его своим настоящим именем. Процесс десоветизации и обличение большевизма совместными усилиями восточноевропейских народов уже давно начат. Начиная с 1990-ых годов во всех странах бывшего соцлагеря (кроме России, Белоруссии, Китая, Северной Кореи, Вьетнама и Кубы) медленно, но верно сносятся идолы Ленина и красных палачей, земля освобождается от памятников советским оккупантам и большевистских звезд с «вечными огнями», переименовываются улицы и площади городов, вспоминаются преступления чекистов-карателей, проводятся показательные судебные процессы и люстрации органов власти всех уровней, пишутся книги и снимается кино. Процесс оздоровления идет, но последняя точка еще не поставлена, то есть международного всеобщего осуждения коммунизма-большевизма как человеконенавистнической и наиболее опасной для всего мирового сообщества идеологии, к сожалению, до сих пор так и не произошло. Коммунистические символы в мире не запрещены, по-прежнему считается обыденным, допустимым и политкорректным упоминать коммунизм, марксизм-ленинизм, советизм или большевизм в контексте исторического развития некоторых государств, не усматривая в этом несомненном зле никакого преступления перед человечеством. Названия фашизма, нацизма и других реакционных идеологий давно стали нарицательными и оскорбительными определениями, а коммунизм до сих пор почему-то стоит в одном ряду с такими цивилизованными понятиями, как «свобода», «равенство», «демократия», «общечеловеческие ценности» и т.д., хотя его место рядом с другими словами - «дикость», «варварство», «рабство», «каннибализм» и т.д. Таким образом, мировое сообщество подвергает себя реальной опасности вновь испытать на себе все кровавые ужасы, которые пережила не только Россия, но и другие страны Европы и Азии. Этого нельзя допустить. В зловонный труп коммунизма необходимо вбить осиновый кол, как в труп вампира, а не просто по-человечески похоронить его на кладбище истории.

Мы предлагаем всем народам, правительствам и главам стран бывшего СССР и восточноевропейских государств, некогда оккупированных большевиками (объединенных пресловутым «Варшавским договором»),

во-первых, создать общественную международную комиссию из числа правозащитников, юристов, историков, публицистов, политических, общественных и религиозных деятелей;

во-вторых, провести судебно-правовую экспертизу, собрав обвинительный материал о преступлениях большевизма, начиная с 1917 года;

в-третьих, провести первое открытое заседание международного антикоммунистического трибунала, желательно в Украине, где процесс десоветизации сегодня вступил в наиболее острую фазу борьбы с советизмом, большевизмом и необольшевиками Кремля.

Это благое общечеловеческое начинание может послужить не только для защиты дорогой всем нам Европы, всей европейской цивилизации с ее вековыми культурными и религиозными ценностями, но и примером для всего остального свободолюбивого мира, потерявшего инстинкт самосохранения.

Москва, 6 июля 2015 г.

Алина Витухновская, писатель, лидер движения «Республиканская Альтернатива»

Роман Бычков, протоиерей Церкви И.П.Х.

Вячеслав Дёмин, писатель, художник, кинематографист, сторонник вольно-казачьего движения «Казакия»

Игорь Золотарёв, председатель организации «Русская традиция»

Илья Лазаренко, редактор интернет-издания «Русская фабула»

Николай Лукьянов, председатель Всероссийского Монархического Центра

Фёдор Мамонов, представитель «Непримиримой Лиги»

Сергей Скоробогатов, председатель Фонда «Имперское наследие»

Марк Фейгин, адвокат, общественный деятель

Алексей Широпаев, поэт, публицист, сопредседатель Национального демократического альянса

---------------------------

Проголосовать за петицию можно по адресу https://www.change.org/p/обращение-русской-общественности-к-народам-правительствам-и-главам-восточноевропейских-государств-создайте-международный-антикоммунистический-трибунал

ЗВЕРНЕННЯ РУСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО НАРОДІВ, УРЯДІВ І ГЛАВ УСІХ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ КОМУНІСТИЧНУ ТИРАНІЮ

Зло повинне бути покаране, і воно буде покарано рано або пізно! Якщо сьогодні в нас немає реальної можливості посадити на лаву підсудних кривавих катів і ватажків більшовизму, вже зiшедших у могилу, то ми, принаймні, можемо й повинні засудити їхні злочинні діяння й насамперед саму людиноненависницьку марксистсько-ленінську ідеологію. Тільки так ми зможемо захистити себе від повторення кошмару, який пережила Європа в ХХ столітті. Досить грати в політичні ігри й плюралізм, які дозволяють сучасним необiльшовикам не тільки легально існувати й боротися за владу, але й піднімати свої кровожерливі голови. Більшовизм готувається до реваншу, нової війни з цивілізованими народами миру. Події на Україні, де вже ллється кров безневинних жертв, наочно показують нам, що червоний звір живий, повний сил і знову готовий іти по трупам до свого заповітного «світлого майбутнього». Мир у свій час поспішив засудити європейсько-германський нацiзм, але при цьому чомусь зовсім забув про існування більш страшного радянсько-комуністичного звіра, що пролив море крові, який доси не наситився. Ми знаємо, що це питання неодноразово обговорювалося й у Європарламенті й на міжнародних конференціях, наприклад, у Празі в 2010 р. У резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи під № 1481 від 2006 року зокрема говоритися: «Падіння тоталітарних комуністичних режимів у Центральній і Східній Європі не супроводжувалося у всіх випадках міжнародним розслідуванням злочинів, ними зроблених. Крім того, автори цих злочинів не були піддані судовому переслідуванню міжнародним співтовариством, як це мало місце з жахливими злочинами, зробленими націонал-соціалізмом (нацiзмом)». Прийняте Асамблеєю 25 січня 2006 ріка.

А в резолюції Парламентської асамблеї ОБСЄ знову підтверджується єдина позиція, що відкидає «тоталітарне правління в який б то ні було формі незалежно від її ідеологічної основи» Вільнюс. 29 червня – 3 липня 2009 р.

По даному питанню міжнародна громадськість ухвалювала й інші рiшення, але справа так і не була доведена до свого логічного кінця. Оскільки переважно ліберальні діячі Заходу обмежилися лише порівнянням комунізму з нацизмом. Тоді як злочину червоного звіра не йдуть ні в яке порівняння з усіма злочинами світової історії разом узятими.

Кому як не нам, руським людям найбільше всього потерпілим від більшовизму й усім іншим європейським народам Росії, України, Білорусії, Латвії, Литви, Естонії, Молдавії, Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини, Болгарії, Румунії, Сербії, Хорватії, Чорногорії, Албанії й інших країн, що випробували на собі всі принадності комуністичного раю, підняти, нарешті, свій голос з вимогою покарати злочинну ідеологію. Ми руські, білоруські й українські європейці, які першими випробували на собі смертоносний поступ варварського комунізму, проникшего згодом на прилягаючі до СРСР території, захоплені радянською армією, що й отруїв своєю отрутою увесь світ, прагнемо звернутися, насамперед, до наших братніх сусідніх народів, що розділили нашу окупаційну долю. За час майже столітньої бiльшовицкой окупації ми хоча й втратили десятки мільйонів наших співвітчизників, але, проте, усе ще продовжуємо боротися за свою волю й національну незалежність, що й примушує нас виступити з ініціативою скликання міжнародного антикомуністичного трибуналу. Про це піднімалося питання на Празькій конференції, в антикомуністичній декларації якої було зокрема сказано: «Ми, учасники міжнародної конференції «Злочину комуністичних режимів», що відбувся 24-26 лютого 2010 року в Празі, заявляємо наступне:

1. Комуністичні режими зробили, а в деяких випадках як і раніше роблять, злочини проти людяності в державах Центральної й Східної Європи й в інших країнах, де комунізм ще існує.

2. Відповідно до норм міжнародного права, злочини проти людяності не підпадають під дію строку давнини. Проте, правосуддя, звершене за останнє двадцятиліття відносно осіб, причетних до злочинів комунізму, було вкрай незадовільним.

3. Ми не можемо позбавити десятки мільйонів людей, що постраждали від комунізму, їх права на відновлення історичної справедливості.

4. Тому що злочини проти людяності, зроблені комуністичними режимами, не підпадають під юрисдикцію існуючих міжнародних судів, ми призиваємо до створення нового міжнародного суду по злочинах комунізму в рамках Європейського союзу»…

9. Ми призиваємо Європейську комісію і Європейську раду міністрів юстиції й внутрішніх справ прийняти єдину угоду про введення загальноєвропейської заборони на виправдання, заперечення або зменшення злочинів комунізму».

Ніхто з нас не жадає крові й не прагнети помститися нашим ворогам. Ми не призиваємо спалювати на багаттях не тільки комуністів, але навіть їхні опудала. Наше завдання – зупинити поширення зла, назвавши його своїм сьогоденним іменем. Процес десоветизації й викриття більшовизму спільними зусиллями східноєвропейських народів уже давно початий. Починаючи з 1990-х років у всіх країнах колишнього соцтабору ( крім Росії, Білорусії, Китаю, Північної Кореї, В'єтнаму й Куби) повільно, але вірно зносяться ідоли Леніна й червоних катів, земля звільняється від пам'ятників радянським окупантам і большевицких зірок з «вічними вогнями», перейменовуються вулиці й площі міст, згадуються злочини чекістів-карателів, проводяться показові судові процеси й люстрації органів влади всіх рівнів, пишуться книги й знімається кіно. Процес оздоровлення йде, але остання крапка ще не поставлена, тобто міжнародного загального осуду комунізму-більшовизму як людиноненависницької й найнебезпечнішої для всього світового співтовариства ідеології, на жаль, дотепер так і не відбулося. Комуністичні символи у світі не заборонені, як і раніше вважається повсякденним, припустимим, загальноправовим і політкоректним згадувати комунізм, марксизм-ленінізм, советизм або більшовизм у контексті історичного розвитку деяких держав, не вбачаючи в цім безсумнівном злі ніякого злочину перед людством. Фашизм, нацiзм і інші реакційні ідеології давно стали загальними й образливими визначеннями, а комунізм дотепер чомусь коштує в одному ряді з такими цивілізованими поняттями як «воля», «рівність», «демократія», «загальнолюдські цінності» і т.д., хоча його місце поруч з такими найменуваннями як «дикість», «варварство», «рабство», «канібалізм» і т.д. Таким чином, світове співтовариство піддає себе реальнiй небезпецi знову випробувати на собі всі криваві жахи, які пережила не тільки Росія, але й інші країни Європи й Азії. Цього не можна допустити. У смердючий труп комунізму необхідно вбити осиковий кіл, як у труп вампіра, а не просто по-людськи поховати його на цвинтари історії.

Ми пропонуємо всім народам, урядам і главам країн колишнього СРСР і східноєвропейських держав, колись окупованих більшовиками, (об'єднаних горезвісним «Варшавським договором»), по-перше, створити суспільну міжнародну комісію із числа правозахисників, юристів, істориків, публіцистів, політичних, суспільних і релігійних діячів; по-друге, провести судово-правову експертизу, зібравши звинувачивальный матеріал про злочини більшовизму, починаючи з 1917 року; по-третє, провести перше відкрите засідання міжнародного антикомуністичного трибуналу, бажане в Україні, де процес десоветизації сьогодні вступив у найбільш гостру фазу боротьби з советизмом, більшовизмом і необiльшовиками Кремля. Це благе загальнолюдське починання може послужити не тільки для захисту дорогиї всім нам Європи, усієї християнської цивілізації з її віковими культурними й релігійними цінностями, але й прикладом для всього іншого волелюбного миру, що втратив інстинкт самозбереження.

Алина Витухновская, писатель, лидер движения «Республиканская Альтернатива»

Алексей Широпаев, поэт, публицист, сопредседатель Национального демократического альянса

APPELL DER RUSSISCHEN OEFFENTLICHKEIT AN DIE VOELKER, REGIERUNGEN UND STAATSOBERHAEUPTER ALLER OSTEUROPAEISCHER STAATEN, DIE DIE KOMMUNISTISCHE TYRANNEI ERLEBT HATTEN

Das Boese muss bestraft werden, und es wird bestraft werden, frueher oder spaeter! Obwohl wir heute keine reale Moeglichkeit haben, die blutigen Henker und Raedelsfuehrer des Bolschewismus auf die Anklagebank zu setzen, da sie bereits im Grab ruhen, koennen und muessen wir zumindest deren verbrecherische Taten und vor allem die menschenfeindliche marxistisch-leninistische Ideologie als solche verurteilen. Nur so werden wir uns vor einer Wiederholung des Alpdruckes schuetzen, den Europa im XX Jahrhundert erleben musste. Wir den politischen Pluralismus-Spielen ein schliesslich ein Ende setzen, die es den heutigen Neobolschewisten ermoeglichen, nicht nur legal zu existieren und um die Macht zu kaempfen, sondern auch ihr blutruenstiges haupt zu erheben. Der Bolschewismus bereitet sich auf eine Revanche, auf einen neuen Krieg gegen die zivilisierten Boelker der Welt vor. Die Ereignisse in der Ukraine, wo das Blut unschuldiger Opfer fliesst, fuehren uns deutlich vor Augen, dass die rote Bestie am Leben, voller Kraft und wieder bereit ist, ueber Leichen zur von ihr ersehnten „lichten Zukunft“ zu schreiten. Seinerzeit hat sich die Welt beeilt, den europaeisch-deutschen Nationalsozialismus zu verurteilen, dabei jedoch aus irgendeinem Grund die Existenz der noch schlimmeren sowjetkommunistischen Bestie ganz vergessen, die sich, nachdem es ein Meer von Blut vergossen hatte, immer noch nicht gesaettigt hat. Uns ist nicht unbekannt, dass diese Frage sowohl im Europaeischen Parlament als auch im Rahmen internationaler Konferenzen wiederholt eroertert wurde, so zum Beispiel 2010 in Prag. In der 2006 verabschiedeten Resolution der Parlamentsversammlung des Europarates Nr. 1481 heisst es unter anderem: „Der Fall der totalitaeren kommunistischen Regimes in Mittel- und Osteuropa wurde nicht in allen Faellen durch eine voelkerrechtliche Untersuchung der durch sie begangenen Verbrechen begleitet. Ausserdem wurden die Verursacher dieser Verbrechen keiner gerichtlichen Verfolgung durch die internationale Gemeinschaft ausgesetzt, wie dies im Falle der durch den Nationalsozialismus (Nazismus) begangenen schrecklichen Verbrechen der Fall war“. Durch die Versammlung am 25. Januar 2006 verabschiedet.

In der Resolution der OSCE-Parlamentsversammlung wurde diese einhetliche Position erneut bestaetigt, die die „totalitaere Herrschaft in welcher Form auch immer, unabhaengig von ihrere ideologischen Basis“ ablehnt. Vilnius, 29. Juni-3. Juli 2009.

Hinsichtlich dieser Frage hat die internationale Oeffentlichkeit auch andere Beschluesse gefasst, die Sache wurde jedoch nicht bis zum logischen Abschkuss und Ende gefuehrt. Weil sich die vornehmlich liberalen Politiker des Westens lediglich auf den Vergleich des Kommunismus mit dem Nationalsozialismus beschraenkten. Waehrend die Verbrechen der roten Bestie jeden Vergleich mit allen Verbrechen der Weltgeschichte zusammen scheuen.

Wer wenn nicht wir, russische Menschen, denen der Bolschewismus das allergroesste Leid zugefuegt hat, und nicht alle anderen europaeischen Voelker Russlands, der Ukraine, Weissrusslands, Lettlands, Litauens, Estlands, Moldawiens, Polens, Tschechiens, der Slowakei, Deutschlands, Bulgariens, Rumaeniens, Serbiens, Kroatiens, Montenegros, Albaniens und anderer Laender, die alle „Wohltaten“ des kommunistischen Paradieses am eigenen Leibe erleben mussten, muessen endlich unsere Stimme zur Forderung erheben, diese verbrecherische Ideologie zu bestrafen. Wir russische, weissrussische und ukrainische Europaeer, ueber die der barbarische todbringende Kommunismus zuallererst hinweg geschritten war, bevor er spaeter in die durch die Sowjetarmee besetzten UdSSR-Anrainergebiete eindrang und die ganze Welt mit seinem Gift infizierte, moechten vor allem an unsere benachbarten Brudervoelker appellieren, die unser Besetztenschicksal teilen mussten. Obwohl wir waehrend der beinahe hundertjaehrigen bolschewistischen Besatzung Zigmillionen unserer landsleute verloren haben, kaempfen wir trotzdem immer noch füer unsere Freiheit und nationale Unabhaengigkeit, was uns zur Initiative anregt, ein internationales antikommunistisches Tribunal einzuberufen. Diese Frage ist bereits im Prager Konferenzrahmen angesprochen worden, in deren antikommunistischer Erklaerung es insbesondere hiess: „Wir Teilnehmer der internationalen Konferenz „Verbrechen kommunistischer Regimes“, die am 24.-26. Februar 2010 in Prag stattfand, erklaeren folgendes:

1. Die kommunistischen Regimes begingen und begehen in einigen Faellen immer noch Verbrechen gegen die Menschlichkeit in Staaten Mittel- und Osteuropas sowie in sonstigen Laendern, wo der Kommunismus noch existiert.

2. Entsprechende den Voelkerrechtsnormen unterliegen Verbrechen gegen die Menschlichkeit keiner Verjaehrung. Nichtdestotrotz war die Rechtsprechung gegenüeber Personen, die an den Verbrechen des Kommunismus mitgewirkt hatten, innerhalb der letzten zwanzig Jahre aeusserst ungenuegend.

3. Wir duerfen Zigmillionen M enschen, denen der Kommunismus Leid zugefuegt hatte, nicht ihr Recht absprechen, die historische Gerechtigkeit wiederherzustellen.

4. Da die durch die kommunistischen Regimes begangenen Verbrechen gegen die Menschlichkeit nicht unter die Rechtsprechung existenter voelkerrechtlicher Gerichte fallen, rufen wir dazu auf, ein neues internationales Gericht ueber die Verbrechen des Kommunismus im Rahmen der Europaeischen Union zu gruenden“ …

9. Wir rufen die Europaeische Kommission sowie den Europaeischen Justiz- und Innenministerrat dazu auf, eine einheitliche Vereinbarung ueber die Einfuehrung eines gesamteuropaeischen Verbots der Rechtfertigung, Verleugnung beziehungsweise Verniedlichung der Verbrechen des Kommunismus zu treffen“.

Keiner von uns lechzt nach Blut, keiner von uns strebt danach, an unseren Feinden Rache zu ueben. Wir rufen nicht dazu auf, Kommunisten oder auch nur deren Puppen auf dem Scheiterhaufen zu verbrennen. Unsere Aufgabe ist es, die Weiterverbreitung des Boesen zu stoppen, indem wir es bei seinem wahren Namen nennen. Der Entsowjetisierungtsprozess und die Anprangerung des Bolschewismus durch gemeinsame Anstrengungen des Voelker Osteuropas hat schon laengst begonnen. Seit den 1990-er Jahren werden in allen Laendern des ehemaligen sozialistischen Lagers (ausser Russland, Weissrussland, China, Nordkorea, Vietnam und Kuba) werden langsam aber sicher die Goetzenbilder Lenins und roter Henker abgerissen, wird der Boden von Denkmaelern fuer sowjetische Besatzer und bolschewistischen Sternen mit dem „ewigen Feuer“ befreit, werden Stadetstrassen und -plaetze umbenannt, wird an Verbrechen tschekistischer Strafkommandos erinnert, werden Schau-Gerichtsprozesse und Lustrationen von Staatsmachtbehörden aller Ebenen durchgefuehrt, Buecher geschrieben und Filme gedreht. Der Sanierungsprozess ist im Gange, der letzte Punkt ist jedoch noch nicht gesetzt, weil es leider immer noch nicht zu einer allgemeinen voelkerrechtlichen Verurteilung des Kommunismus/Bolschewismus als menschenfeindliche und der die gesamte Weltgtemeinschaft gefaehrlichste Ideologie gekommen ist. Die kommunistischen Symbole stehen weltweit nicht unter Verbot, es gilt immer noch als ganz normal, akzeptabel, rechtskonform und politisch korrekt, den Kommunismus, Marxismus/Leninismus, Sowjetismus oder auch Bolschewismus im Kontekt der historischen Entwicklung einiger Staaten zu erwaehnen, ohne an dieses zweifellos Boese als Verbrechen gegen die Menschlichkeit zu betrachten. „Faschismus“, „Nazismus“ sowie andere reaktionaere Ideologien sind schon laengst zu abwertenden Gattungsnamen, zu beleidigenden Definitionen geworden, waehrend der Kommunismus aus irgendeinem Grunde nach wie vor unter derart zivilisierten Begriffen wie „Freiheit“; „Gleichheit“, „Demokratie“, „gesamtmenschliche Werte“ usw. eingereiht wird, obwohl er unter ganz andere Begriffe, wie „Wildheit“, „Barbarei“, „Sklaverei“, „Kannibalismus“ und dergleichen gehoert. Dadurch laeuft die Weltgemeinschaft real Gefahr, all die blutigen Greuel erneut zu erleben, die nicht nur Russland sondern auch andere Laender Europas und Asiens erleben mussten. Dies darf nicht zugelassen werden. Die verwesende Leiche des Kommunismus muss, gleich einer Vampirleiche, mit einem Espenpfahl durchbohrt werden, bevor sie, wie eine normale Menschenleiche, auf dem Friedhof der Geschichte bestattet wird.

Wir schlagen allen Voelkern, Regierungen und Staatsoberhaeuptern der ehemaligen UdSSRßStaaten sowie der Staaten Osteuropas, die seinerzeit durch die Bolschewisten besetzt und im beruechtigten Warschazer-Pakt-Rahmen zusammengefasst wurden, vor, erstens, eine aus Menschenrechtlern, Juristen, Historikern, Publizisten, Politikern, Persoenlichkeiten des gesellschaftlichen und religioesen Lebens zusammengesetzte internationale oeffentliche Kommission zu gruenden; zweitens, eine forensisch-rechtliche Pruefung des Anklagematerials ueber die durch den Bolschewismus seit 1917 begangenen Verbrechen durchzuführen; drittens, die erste offene Sitzung eines internationalen antikommunistischen Tribunals, wuenschenswert in der Ukraine, wo der Entsowjetisierungsprozess heute in eine besonders scharfe Phase des Kampfes gegen Sowjetismus, Bolschewismus und die Kreml-Neobolschewisten getreten ist, zu veranstalten. Diese Unterfangen zum Wohle der gesamten Menschheit wuerde nicht nur dem Schutz des uns allen am Herzen liegenden Europas und der gesamten christlichen Zivilisation mit ihrem jahrhundertealten Religions- und Kulturweten, dienen, sondern auch der ganzen freiheitliebenden Welt, die den Selbsterhaltungstrieb verloren zu haben scheint, ein Beispiel geben.

Unterzeichnerliste

Alina Vituchnovskaya,, Schriftstellerin, Fuehrerin der Bewegung "Respublikanskaza Alternativa" ("Republikanische Alternative")

Roman Bychkov, Protohierey der Kirche der Wahrgaft Orthodoxen Christen,

Vyacheslav Dyomin, Schriftsteller, ,aler, Filmemacher, Anhaenger der freien Kosakenbewegung "Kazakia"

Igor Zolotaryov, Vorsityender der Organisation "Russkaya Tradizia" ("Russische Tradition")?

Ilya Lazarenko, redakteur der Internet-Edition "Russkaya fabula" ("Russische Fabel"(

Nikolal Lukyanov, Vorsityender des Allrussischen Monarchischen Zentrums (Vserossijskij Monarchitscheskij Zentr)

Fyodor Mamonov, Vertreter der "Unversoehnlichen-Liga" ("Liga Neprimirimych")

Sergey Skorobogatov, Vorsitzender der Stiftung "Imperiales Erbe" ("Imperskoye Nasledie")

Mark Feigin, Rechtsanwalt, Persoenlichkeit des oeffentlichen Lebens

Alexey Schiropayev, Dichter, Publizist, Kovorsitzender der Nationaldemokratischen Allianz (Nazionalno-Demokratitscheskij Alyans)